Всі новини

22.11.2019

Євгенія Довгодько: «Я міркувала про те, щоб піти зі спорту…»

1) Ви одразу знайшли «своє» у спорті, чи окрім веслування займалися ще чимось?

- Я ще займалася легкою атлетикою, гандболом, карате – це, мабуть, все.

-Чому все-таки вирішили займатися саме веслуванням?

- Так вийшло. Взагалі, коли мені запропонували веслування академічне, я подумала, що це плавання, я думала: «О, супер, буду плавати». Коли мене привели в спортивний зал,  це було взимку, показали  басейн з човном і веслами, я запитала: «А де ми плавати будемо?», потім мені все пояснили, я подумала, ну спробую, чому б ні. У мене спочатку не виходило.

І взагалі, спочатку мене не хотіли брати, бо я була худенька і невисокого зросту. У мене було 52кг, а у дівчат, які вступали зі мною в один час, було за 60кг, коли мене брали, казали: «Ну нехай буде» і все. Перші 3 роки я просто так займалася, а потім якось пішло.

2) Чи не жалкуєте про свій вибір?

Мабуть, я десь і жалкую, що займаюсь веслуванням, але зовсім трішки, десь 2%, тому що це не дуже популярний вид спорту, мало хто про нього знає, це дуже важкий вид спорту і він зовсім не видовищний, скажімо так.

3) Розкажіть про мінуси і плюси веслування, які вони саме для Вас?

- Плюси – це те, що ти подорожуєш, постійно знаходишся  в спорті, маєш змогу показувати свій характер. Займатися цим дуже цікаво.

Діти, коли вперше приходять на тренування, не до кінця усвідомлюють те, на скільки це цікаво і допоможе потім у житті: становити і закаляти свій характер, а окрім цього, це нові яскраві враження.

Мінус – це здоров‘я, тому що коліна, спина, все воно болить. Мені в 16 років робили операцію на коліні, у 21 в мене вже була грижа спини, на щастя, я все це вилікувала, але воно є.

Це великий спорт. Є мінуси, плюси. Я нещодавно порахувала, у мене цьогоріч буде 16 років з початку спортивної кар‘єри. Якщо чесно, я міркувала над тим, щоб піти зі спорту,  але я впевнена, що все одно захочу тренуватися, адже це вже спосіб життя.

4) Ви сказали, що були думки покинути спорт? Чим вони були спровоковані? Можливо, проблемами зі здоров’ям?

- Я не можу сказати, що здоров’я – це головна причина. Я  – жінка,  хочу власну сім‘ю,  хочу дитину. Сім‘я – це перша причина закінчити кар‘єру. Ну і трішки втома від постійних виїздів за кордон. Я зі своїми рідними бачусь 2-3 рази на рік – це морально дуже виснажує. Я майже з 12 років живу самостійним дорослим життям, втомилась.

5) Скільки Вам було років, коли Ви вперше потрапили на міжнародний чемпіонат? Розкажіть про нього і про всі свої емоції, якщо пам‘ятаєте, звісно.

- Мені було 17 років,  2010 рік, чемпіонат світу в Чехії, ми посіли 2 місце – це був наш перший міжнародний виїзд. Ми отримали срібну медаль, сказати, що ми були в шоці, нічого не сказати. Була жахлива погода, 2 дні перед чемпіонатом лив дощ, холодно дуже було. Емоції були шалені, але єдине, що я пам’ятаю, так це те, що ми дуже змерзли. Ми стоїмо тримаємо цю медаль і не до кінця розуміємо, що взагалі відбувається.

- Який тоді був склад команди?

- Моя теперішня напарниця і близька подруга – Дарина Верхогляд, Леся Герасимчук, Олена Максименко і я. Леся з Оленою вже закінчили кар‘єру. Олена стала мамою,  Леся працює в Києві, а ми з Дашою йдемо разом вже скільки років.

6) А які у Вас стосунки з теперішніми напарницями і з членами інших екіпажів?

- Так сталося, що члени екіпажу кожного року змінюються. Анастасія Коженкова стабільно, я з Дариною Верхогляд теж. Взагалі, я можу знайти спільну мову з будь-ким, якщо мені це звичайно приємно, якщо мені людина неприємна, я з нею спілкуватися не буду, тому в мене друзів небагато і я рідко знайомлюсь.

З Анастасією Коженковою і її чоловіком Олексієм Кириченком ми в гарних відносинах з 2016 року, сина їхнього виховували разом на зборах, так само з Яною Дементьєвою, Оленою Буряк, з веслувальницями з інших команд ми теж в гарних відносинах. Не знаю, хто наступного року прийде в команду, дуже хотілося б, щоб залишився старий екіпаж, але буває всяке.

7) А який чемпіонат Вам найбільше запам’ятався? Чому?

- Напевно, той, що був в Америці в 2017 році, тому що він був найважчим за всі роки моєї спортивної кар‘єри. Ми були максимально готові, але нам привезли не той човен, важчий, ніж потрібно, в додачу до цього різка зміна клімату – все це вплинуло на результат. Він був поганий. Але були й позитивні моменти. По-перше, я була в Америці перший раз, мені дуже сподобалось, я хочу туди ще раз і не один раз, по-друге, ми були гарно фізично  підготовані, по-третє, склад команди був дуже сильний, мабуть, через те, що з такою підготовкою результат був негативним, мені й запам’ятався цей чемпіонат найбільше.

8) До речі, про подорожі, зі світлин у Вашому блозі можна зрозуміти, що Ви любите подорожувати, яке місто з тих, які Ви відвідали сподобалося найбільше і куди хотіли б поїхати/полетіти наступного разу?

- Мені дуже сподобався Париж, ще, мабуть, місяця не минуло, як я звідти повернулася. Він на другому місці після Америки. Ще дуже сподобалось Ріо-де-Жанейро.

Взагалі в кожному новому місті щось подобається, я можу виділити тільки Америку, там усе по-іншому, а ще можу виділити Єгипет, ми були там на зборі, півтора місяця нам винаймали квартири в центрі міста, ми жили поряд з арабами, можна сказати, їхнім життям, квартиру доводилось вимивати через день від пилюки, яка там усюди, а їхні постійні молитви і дзвони в бубни – це взагалі жах. Було дуже важко, мабуть, один з найскладніших зборів був, але дуже запам‘ятався.

Поїхати я б хотіла в Токіо і мрію побувати в Нью-Йорку взимку, ще з дитинства, це все асоціації з фільмом «Сам удома», але поки що доводиться відкладати цю подорож, бо переліт довгий, а я через графік тренувань не можу знайти на нього час.

9) У Вас прекрасна фігура! Як Ви харчуєтесь? Чи вживаєте білкові добавки або якісь вітаміни, які саме і для чого?

- Я постійно вживаю вітаміни і білкові добавки. Протеїн я завжди беру з найменшою кількістю жиру, вживаю його на першому тренуванні і на другому. А щодо харчування, у мене є програма, де я постійно записую калорії, які споживаю протягом дня. Я звичайно притримуюсь корисного харчування, але іноді зриваюся, можу і в МакДональдзі поїсти, і піцу.

Моя улюблена страва – це салат шуба, я її взагалі можу кілограмами їсти, потім жалкую, звичайно.

Моя фігура мені, звичайно, не подобається, напевно, у кожної дівчини є те, що їй у собі не подобається. Я б хотіла набагато худіші ноги і щоки, але худнути мені не можна, бо веслування – це такий спорт, де триматися в одні вазі дуже важливо.

- А готувати Ви любите?

-Так.

- Що найбільше подобається готувати?

-М‘ясо. Я дуже люблю готувати м‘ясо, ще у мене є пристрасть до випікання. У мене, на жаль, немає змоги готувати постійно, тому що, по-перше, я дуже втомлююсь, по-друге, режим дуже складний, постійні переїзди, де звичайно ніде готувати, якось так. Я навіть хотіла в цьому році піти на кондитерські курси, але знову-таки часу на це немає.

10) Що Вас найбільше мотивує?

-Коли в мене не вірять, коли мені кажуть, що я маленька, слабка, нічого не зможу. Похвала мене трішки розслаблює, а коли мені постійно кажуть, що я нічого не варта, я йду і доводжу зворотнє. Останнім часом людей, які мені це кажуть мало, тому я завжди прошу свого чоловіка(ред. Іван Довгодько – член збірної України з академічного веслування (Чоловіча четвірка парна), багаторазовий чемпіон світу та Європи, фіналіст Олімпійських Ігор), щоб він постійно мені говорив, що мені треба скинути вагу або, що в мене щось не виходить. 

11) Знаходячись на зборах поза межами України за чим або за ким ви найбільше сумуєте?

- Я сумую, коли все погано, коли я втомилась, тоді я хочу додому до брата і батьків. Чоловік зі мною завжди, тому туга за рідними зазвичай приходить у складні моменти.

12) Що Вам дав спорт?

- Чоловіка. І емоції, звичайно. Я почала по-іншому на все дивитись: на людей, на країни, на ситуації різні, на можливості. Якби я не почала займатись веслуванням, я б все-одно була в спорті. 

 Ангеліна Страшкулич, сайт - avocadosport23.ho.ua

                                                                                         

Євгенія Довгодько (Німченко) народилася 29 вересня 1992 року.

Заслужений майстер спорту України.
Срібна призерка чемпіонату Європи 2018 року.
Бронзова призерка чемпіонатів Європи 2016, 2019 років.
Фіналістка Олімпійських ігор 2016 року (4 місце).
Срібна призерка чемпіонату світу серед юніорів до 18 років - 2010 року.
Бронзова призерка етапу Кубка світу 2016 року (Варезе).