Всі новини

18.02.2020

Олена Буряк - чемпіонка України з веслування на ергометрах - 2020.

Яку дистанцію важче крутити: 5000 або 6000 метрів?

6 кілометрів важче. Це, все-таки, на 3,5 хвилини більше.

Де більше сподобалося взимку змагатися: в Кончі-Заспі або в Миколаєві? І чому?

У Миколаєві. Це моє рідне місто. Мені там 10 хвилин пішки і я вдома. Там звичніше. А тут насилу допросилися відкрити вікно, щоб було свіже повітря.

Чи задоволена ти своїми результатами на цих перегонах? Далеко від особистих рекордів?

Своїми результатами я незадоволена. До особистих рекордів далеко. 5000 метрів я відкрутила в середньому по 1,43,9 за 500 метрів. А 6000 метрів я раніше крутила по 1,41,5. З чим це пов'язано? Можливо, мені не дуже підходить підготовка в Кончі-Заспі.

Як оцінюєш свої виступи в минулому сезоні? Що вийшло, що не вийшло?

Минулий сезон для мене був дивовижний і незвичайний. Дуже багато для мене було нового. Я сіла в двійку розпашну без стернової. Хоча за рік до цього я говорила: «Я не уявляю, як люди гребуть в двійці без стернового». І тут я, з власної волі, сіла з напарницею в цей човен. І ми взяли участь у чемпіонаті Європи і на чемпіонаті світу. Для мене це велика перемога над собою. Але, на жаль, не вийшла перемога над суперницями. Виступом на чемпіонаті Європи я незадоволена. Хоч ми і виграли фінал В (7 місце), але все-таки хотілося потрапити до головного фіналу. Ми це планували, до цього готувалися. Мабуть, «зірки не зійшлися, як треба». Про виступ на чемпіонаті світу ... можна звинувачувати кого завгодно і скільки завгодно. Але, в першу чергу, треба звинувачувати себе. Мабуть, щось було недороблено. Тренери «посипали голову попелом» і сказали, що це їх провина. Але все одно спортсмени самі за себе відповідають. Хоча бувають форс мажори: хвороби, несправності, проблеми зі здоров'ям, психологічні проблеми. Тут все дуже пов'язано. Те, що ми виграли фінал С (13 місце) на чемпіонаті світу - це для мене була перемога над собою. І нам два місця не вистачило до потрапляння на Олімпійські ігри.

А як йшла підготовка до чемпіонату світу?

Підготовка йшла прекрасно. Вперше за багато років я змогла готуватися до міжнародних змагань зі своїм особистим тренером - Раїсою Василівною Безсоновою. З тих пір, як я потрапила в збірній - ми з нею разом практично не працювали. Хіба що в зимовий період, поки знаходилася вдома. В цьому році ми майже два місяці працювали разом. І це, напевно, нас ще більше згуртувало, як спортсмена і тренера. Тому що, як ми разом працювали з нею, коли мені було 15 років, і як ми працювали разом, коли мені 31 рік - це дві великі різниці. Зараз дуже важливо дотримуватися субординації. Бути коректним і турботливим. Тому що, коли тренеру 82 році: більше не тренер про тебе, а ти про тренера дбаєш. Всі пазли, які склалися саме так - це все одно були прекрасні два місяці підготовки.

Які плани на цей сезон?

Всіх порвати на шматки! Забрати свою ліцензію. І на фініші в Токіо тикати суперникам дулі :)

Спілкувався - Віталій Клишко